Братишки и сестренки, дайте мне погреть вашу аудиторию своим весьма необычным рассказом. Я, ваш постоянный юморист, кто-то может сказать даже комик наркоман, решил поделиться с вами историей о том, как моя жизнь получила смысл после того, как я купил закладки в даркнете и нашел свою истинную страсть.
Сидел я однажды в своей обычной хате, завернув покурить драч, как вдруг мне пришла в голову идея – а почему бы не попробовать что-то новенькое? Ну, вы понимаете, когда жизнь кажется скучной и однообразной, хочется чего-то, что заставит твоё сердечко биться в такт с воспаленным мозгом.
И с этими мыслями я отправился в заоблачные просторы интернета, в место, которое называется даркнет. Там словно открылся целый новый мир перед моими очами. Я обнаружил закладки самых разнообразных наркотиков, какими я и не мечтал пользоваться раньше. Моя рука непроизвольно дрожала от предвкушения новых ощущений.
Итак, выбрав пару закладок, я решил рискнуть и купить порцию кодеина, о котором слышал только страшилки от зависимых товарищей по несчастью. Не буду вдаваться в подробности доставки, но скажу лишь, что наркодоставщик оказался достаточно надежным.
Простые люди могут считать, что кодеин – это просто наркотик, но для меня это стало чем-то большим. Он вдохнул в мою жизнь новое измерение и открыл глаза на то, что я способен на гораздо большее. А рассказать об этом без молодежного сленга просто невозможно, бл*ть!
Вспоминаю я тот день, как будто это было вчера, когда я впервые решился попробовать свою закладку. Надо сказать, что я был немного напуган и робок, ведь никогда раньше не испытывал подобных чувств. Но, я был готов к новому опыту, и не смотря на некоторую тревогу, я наконец-то вдохнул этот проклятый порошок.
Мда, братцы, словами не передать, какой это оргазм для мозгов! Я был ураганом, ударом молнии, зарядом электроэнергии! Чувствовал себя так, что казалось, что находился на вершине мира. Меня никто и ничто не остановит, ведь я – наркоман комик!
С каждой новой закладкой мои ощущения становились все ярче и сильнее. Кикер кокаин, крек, марихуана – все они добавляли в мою жизнь уникальный вкус. Все, что мне было нужно – это почувствовать эту экстазирующую атмосферу, своего рода наркотический воздух, наполняющий мои легкие и проникающий в каждую клеточку моего организма.
Как вы думаете, друзья, что произошло с моей жизнью после этого? Я просто не мог остановиться, как нефтяной кран! Каждый день я просыпался с мыслью о новой закладке, о новой возможности почувствовать то, что я не могу передать словами. Моя жизнь превратилась в безумную гонку за новыми ощущениями.
И тут, где-то посреди этого безумия, я внезапно осознал – что я все это делаю? Для чего мне все эти закладки, даркнет и погоня за наркотическим воздухом? Понял, что я просто томлюсь, пытаясь заполнить пустоту в своей душе с помощью наркотиков.
Друзья, я отключился от жизни, от реальности, и вот только сейчас осознал, какая она красивая и бесценная. Я решился плюнуть на всю это наркотическую дрочку и попытаться найти свой смысл жизни в новых горизонтах. А для того, чтобы рассказать об этом всему миру, я решил стать наркоманом комиком.
Что-то меня влечет к смеху, к смеху над самим собой и над всей этой безумной историей. Некоторые могут считать меня безумцем, но я, я вижу в этом свою новую миссию. Я готов рассмешить вас, братва, и показать, что вся эта наркотическая ерунда не стоит нашего внимания. Найдите свое собственное счастье, свой смысл жизни, не погружайтесь во все эту наркотическую дрочку. Поверьте мне, братаны, смех – это настоящий наркотик, способный поднять настроение и улучшить жизнь на самом деле.
Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?
Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.
Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.
Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.
Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?
Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?
Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:
Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!
Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.
Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.
Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!
В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.
Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!
Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.
Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.
Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!
Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!
У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.
Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.
Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.
Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.
Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!
